Шляхи підвищення ефективності навчального процесу завдяки впровадженню інновацій в освіті

Анотація. В статті досліджуються психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютерних технологій  на уроках фізики. Доводиться необхідність застосування комп’ютера у навчальному процесі у зв ’язку з розвитком інформаційних технологій.

Ключові слова: Інформатизація, комп’ютерні технології, мультимедійні технології, мережа Інтернет

Актуальність. Розвиток ІКТ у світі, інтелектуалізація діяльності особистості привели до необхідності відповідних змін в навчальному процесі Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.. Тому в даних умовах триває пошук шляхів підвищення ефективності навчального процесу завдяки впровадженню інформаційних та комп’ютерних технологій навчання.

Мета даної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні необхідності запровадження комп’ютерних і мультимедійних технологій в процес навчання .Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності

Швидкий розвиток комп'ютерної техніки і розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах учбового процесу. Великі можливості містяться у використанні комп'ютерів при навчанні фізики  Аналізуючи досягнення учнів у засвоєнні на­вчального матеріалу, я зробила висновки, що в разі систематичного застосування інтерактивних мето­дів в учнів підвищується інтерес , стиму­люється навчальна активність, розвивається мис­лення, пам'ять, формуються здібності приймати розумні рішення в нестандартних ситуаціях.

        Усім відома аксіома, що учень повинен не про­сто слухати й думати, але й щось робити, так як під час виконання роботи запам'ятовується 80 % того, що він зробив. Спира­ючись на власний досвід, можу стверджувати, що го­ловним мотивом у розвитку пізнавальних інтересів учнів є самостійне виконання ними творчих завдань, створення і розв'язання проблемних ситуацій, прак­тичні та лабораторні роботи, використання наочнос­ті, екскурсії.   Учитель повинен пам’ятати три речі: він працює з дітьми, він повинен розвивати в учня навички мислення високого рівня, він повинен бачити результат своєї праці. Мій досвід роботи вказує на те, що для наших учнів дуже  важлива психологічна атмосфера, в якій вони перебувають. Саме тому намагаюся завжди заохочувати навіть невеликий успіх учня, відмічаю добрими словами його особисті досягнення. Урок має слугувати засобом розвитку творчих здібностей учнів, їхніх потреб, обдарувань, інтересів, самовираження та самореалізації, розвивати постійне прагнення до пізнання і самовдосконалення.  Вчити самостійно працювати — це й означає вчити розумової праці. Чим раніше ми починаємо працювати над указаним, тим вагомішим є результат.    Віра вчителя в учня породжує віру учня в себе. І я, як кожен учитель, маю власну систему проведення уроків, на яких виступаю лише в ролі організатора навчального процесу, можна сказати, лідера класу, використовуючи ці­лий арсенал засобів інтерактивного навчання: експеременти, бліц-турнір, «мозкова атака», лекція з розв'язанням поставленої проблеми, інтегрований урок, урок-подорож, викорис­тання ресурсу комп'ютерних технологій.     Важливо навчити учнів застосовувати свої знання в нових і  незвичайних ситуаціях, тобто розвивати елементи творчого мислення. Впевнена в тому, що нові інформаційні технології в освіті сприяють: розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей учнів;  формуванню пізнавальних якостей; прагненню до самовдосконалення;  забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності; невідривності взаємозв'язку між технікою, гуманітарними науками, мистецтвом, прикладними науками, повсякденному динамічному оновленню змісту, форм і методів навчання та виховання.  Учитель має можливість: ефективно організовувати контроль знань, умінь і навичок учнів;  економно використовувати навчальний час;   коригувати навчальний процес завдяки забезпеченню зворотнього зв’язку з учнями; розширювати та комбінувати види роботи з учнями; створювати умови для здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

Практичний аспект використання ІКТ під час підготовки та  проведення уроків  з урахуванням місця, ролі та основних напрямків їх використання на мою думку виглядає так:

        Використання комп'ютерних технологій допо­магає не тільки виховувати зацікавленість  до фізики  як науки в учнів, а й допитливість, уважність, спостережливість, що сприяє застосуванню в роботі таких методів:практично-репродуктивний; групової роботи; візуальний з елементами пошуку; метод занурення.    Зазвичай організація інтерактивного навчання розробляється з урахуванням вікових особливостей школярів, об­сягу вивченого.  Вважаю, що  стимулюючи розвиток іні­ціативності, відповідальності та самостійності учня, можна спонукати його до пошуків шляхів до­сягнення високих результатів навчання.  Навчити учня сприймати інформацію з екрана, осмислювати, аналізувати і засвоювати її  — ось головне завдання вчи­теля на уроці. Сучасний урок з використанням комп’ютера та проектора як однієї з інтерактивних форм навчання - це, собисто для мене, відхід від рутини й монотонності. І, звичайно, деякий ігровий аспект, відхід від ти­пового словесного мислення, опора на нескладні нестандартні операції. Сьогодні, з вільним доступом до інтернету учні школи беруть активну участь в різноманітних акціях та конкурсах. Вони звітують перед учнями школи на науково- практичній конференції, презентуючи свої роботи. Участь в конференції беруть учні різних вікових категорій,. Тому учні з цікавістю вислуховують всі виступи . 

     Для стимулювання інтересу до навчання важ­ливим є все, а особливо сама постать учителя, його вимогливість, принциповість, доброзичливість і, звичайно, глибокі знання та вміння віддавати їх своїм вихованцям. Шляхом застосування мультимедійних засобів, я одержую дві переваги – якісну та кількісну.   Щоб стати хорошим вчителем і наставником, достатньо зробити один крок вперед, але,  щоб  досягти чогось у житті - потрібно докласти чимало  зусиль, і наполегливо йти до поставленої мети.   Нову актуальну інформацію, вчитель зможе внести до  навчання, використовуючи ресурси мережі Інтернет. Крім усього іншого Інтернет дає можливість урізноманітити зміст і методику навчання . У зв'язку з цим виникла необхідність систематизувати ресурси, придатні для навчання і виховання. Зробити це можна на сайті . Таким чином, назріла необхідність проектування і створення сайту Зараз на сайті можна переглянути розробки уроків, методичні  матеріали, сценарії виховних, позакласних заходів та фотоматеріали.  Реальна і віртуальна учбова робота розвивається  зазвичай параллельно Вчитель може розмістити для ознайомлення не тільки свої напрацювання а й роботи учнів: малюнки, фотографії, відеосюжети та інше. Усе це  є стимулом  для активного, творчого розвитку  учнів.

Учителеві  не можна стояти на місці! Професіоналізм учителя у школі складають: базові знання з предмету, володіння сучасними методиками, організаційні здібності, виховання поваги до свого предмета, прагнення до самовдосконалення, здатність бачити в учневі особистість. Стрижнем майстерності вчителя є його компетентність, яка не дозволяє йому працювати нижче відповідних стандартів та передбачає успішну здатність приводити у відповідність свою роботу з новими вимогами життя і суспільства

Використані джерела

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну програму інформатизації" // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №1. - С.3.

Закон України "Про національну програму інформатизації" // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28. - С.181.

Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука - в реформе школы). - М.: Педагогика, 1988. - 192 с. - С. 11-15

Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

Список навчальних програм, підручників та посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України

Інформатика 

Математика

Фізика, астрономія

Особливості технології проблемного навчання

Іскрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст

Особливості технології проблемного навчання.

Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». Тому важливо навчити учнів самостійно добувати знання. Цьому допомагає проблемне навчання. Ідея проблемного навчання знайшла відображення і в методах вивчення фізики. Такими методами є: проблемне викладання матеріалу, евристичні бесіда, частково-пошуковий та дослідницький методи. Ці методи відрізняються рівнем пізнавальної самостійності та активності учнів. Враховуючи цей рівень в практиці проблемного вивчення фізики можна виділити такі ситуації:

1. Вчитель формулює проблему і сам її вирішує.

Прикладом такої ситуації може бути проблемне вивчення матеріалу.

2. Вчитель формулює проблему, але для її рішення частково залучає учнів. Така ситуація виникає, як правило, тоді коли урок учитель будує методом евристичної бесіди.

3. Вчитель формулює проблему, а учні вирішують її самостійно.

Виконання проблемних лабораторних робіт.

4. Проблему формулюють учні, але вирішує її викладач. Ця ситуація реалізується за допомогою демонстраційного експерименту.

5. Учні самостійно ставлять і вирішують проблему. Це найбільш високий рівень пізнавальної активності учнів. Ця ситуація виникає під час розв'язання конструкторських та раціоналізаторських задач.

Таким чином при проблемному навчанні фізики всі методи навчання, які використовує вчитель направлені до самостійного осмислення нового матеріалу, до їх участі в засвоєнні понять, законів теорій. При таких умовах викладач не дає учням об'єм якоїсь інформації, а керує їх пізнавальною діяльністю.

Під час обговорення проблеми учні можуть висловлювати різні припущення, висувати ідеї, пропозиції. Часто помилкові, або і зовсім абсурдні, але ні в якому разі вчитель не повинен їх критикувати. Треба коректно вказати на помилку і підказати правильний шлях до розв'язання проблеми. Всі, хто брав участь в обговоренні, повинні бути заохочені в залежності від їх внеску в розв'язання проблеми.

Традиційне навчання, як правило, забезпечує учнів системою знань і розвиває пам'ять, але мало спрямовано на розвиток мислення, навичок самостійної діяльності. Проблемне навчання усуває ці недоліки, воно активізує розумову діяльність учнів, формує пізнавальний інтерес.

Проблемним називають навчання не тому, що весь навчальний матеріал засвоюється тільки шляхом самостійного вирішення проблем і "відкриття" нових понять. Тут є і пояснення вчителя, і репродуктивна діяльність учнів, і постановка завдань, та виконання учнями вправ. Але організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне розв'язання навчальної проблеми - характерна ознака цього навчання.

Значне місце в проблемному навчанні займає вирішення проблемних завдань. Проблемні завдання дозволяють учневі навіть зі слабкими обчислювальними навичками не тільки відчути складність фізичних явищ, але і зрозуміти їх суть, спонукати його до самостійного вирішення проблеми, її осмислення, спробувати поставити себе на місце винахідника, випробувати задоволення від інтелектуальної праці. Такі завдання дозволяють учням зіставити отриманий ними результат з раніше вивченим матеріалом, зробити висновки, замислитись.

Проблемна ситуація в педагогіці, на відміну від психології, розглядається не як стан інтелектуального напруження, пов'язаного з несподіваним "перешкодою для ходу думки", а як стан розумового утруднення, викликаного в певній навчальної ситуації, об'єктивної недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів розумової або практичної діяльності для відповіді на виниклі пізнавальний питання. Питання - Це несподіване утруднення завжди дивує, спантеличує людину і стимулює розумовий пошук.

Проблемні питання - це такі питання, за допомогою яких створюється проблема. Проблемні питання, як і проблемні задачі, є характеристикою об'єкта мислення. Питання може входити в структуру проблемної задачі, виконуючи функцію її вимоги, і виступати як відносно самостійна форма думки, як окреме проблематизованне висловлювання, що вимагає відповіді. Проблемне питання відрізняється від інформаційного тим, що воно орієнтоване на суперечливу ситуацію і спонукає до пошуку невідомого, нового знання.

У процесі вирішення проблемних ситуацій, учні самі добувають знання яких бракує для вирішення , при цьому вони проходять всі етапи наукового пізнання світу: від висування гіпотези до її перевірки, осягають логіку відкриття.

Зміст курсу фізики тобто наукові факти, поняття, закони, теорії викладені в послідовності яка сприяє проблемному навчанню, тобто сам курс фізики має навчальні проблеми, які в тексті мають вид проблемних завдань, задач та запитань. В основі кожної навчальної проблеми лежить якесь протиставлення, яке може мати об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивним протиставленням може бути протиставлення між теорією та результатами експерименту, коли теоретично можливий шлях рішення проблеми не підтверджується дослідними фактами. Наприклад; розглядаючи тему: "Будова атома", "Досліди Резерфорда. Планетарна модель атома” наштовхуємось на

протиставлення теорії Томсона та дослідів Резерфорда. Звідси випливає проблема: яка будова атома. Вчитель задає учням питання проблемного характеру і поступово підводить учнів до правильного висновку. Таким чином учні в ході активної пізнавальної діяльності вирішують проблему даного уроку.

Суб'єктивні протиставлення зумовлені рівнем знань учнів і виникають тоді, коли для того, щоб розкрити суть нового поняття не вистачає певних знань. Наприклад, введення понять тиску, потужності, питомої теплоємності. Такі протиставлення виникають тоді ще, коли учні використовують свої знання в нових ситуаціях, наприклад, вивчаючи закон збереження і перетворений енергії в теплових процесах. В процесі вивчення нового матеріалу вчитель іноді звертається до існуючих в історії фізики концепцій та теорій, розкриваючи та відтіняючи ті протиріччя які виникають при їх використанні при поясненні фізичних явищ або закономірностей. Наприклад, при поясненні теплопровідності вчитель перед поясненням нового матеріалу задає питання "Чи гріє кожух?". Учні, як правило, говорять так. Тоді вчитель задає питання: "Навіщо мешканці пустині влітку носять ватяний одяг?" Це питання відтіняє протиставлення між життєвим досвідом учнів та науковими знаннями, і тим створює проблемну ситуацію. Ефективним засобом створення проблемних ситуацій на уроках фізики є фізичний експеримент, лабораторна робота. Методика проведення уроків на яких учні виконують евристичні експериментальні завдання відрізняються від традиційних. Це тому, що експеримент буде складовою частиною уроку. По перше вчитель дає інструкцію до роботи. Всі учні на цьому уроці повинні засвоїти один і той же елемент знань. Щоб надати лабораторній роботі проблемний характер змінюємо її. Учні виконують одне загальне завдання, а окремим учням дається проблемне за вдання, яке розвиває і поглиблює загальне завдання. Наприклад. Лабораторна робота "Вивчення послідовного з'єднання провідників". Завдання: Учень помилково підключив вольтметр замість амперметра при вимірюванні величини струму в лампі. Що при цьому відбувається з ниткою розжарення лампи. Відповідь. Лампа не засвітиться, тому що при такому з'єднанні майже вся напруга падає на вольтметрі, у якого опір, як правило, більший ніж у лампі. Важливе значення для тренування і розвитку пізнавальних інтересів особистості, для подолання різноманітних бар'єрів, а отже і для розвитку творчих сил і здібностей, має аналіз і проблемне розв'язування доступних учням фізико-технічних (конструктивно-технічних) завдань. Задачі такого типу відрізняються від звичайних, що широко застосовуються . Опинившись перед цікавим фактом чи завданням, учні з необхідністю включаються в аналіз ситуації. Вони висовують свої ідеї, гіпотези, Доводять, сперечаються, що й сприяє глибокому розв'язанню фізичної суті завдання, а в процесі розв'язування таких проблем збагачуються пізнавальні можливості.

2. Від творчого прийому до твочого уроку.

Одним із видів проблемного начання фізики, що застосовую я на своїх уроках є конкурс відео-питань. Учні готують самостійно відеозаписи деяких фізичних явищ, і на уроках узагальнення та систематизції знань пропонують :

пояснити фізичне явище;

дати відповіді на основні запитання теми, що вивчалася. Це якраз і забезпечує зв'язок набутих знань з життям.

Проблема, над якою я працюю: „ Активізація пізнавальної діяльності учнів та розвиток творчої особистості засобами ІКТ”. Актуальність проблеми визначається тим, що сучасні ІКТ відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання, які підвищують ефективність засвоєння навчального матеріалу. Застосування засобів інформаційних комунікаційних технологій створює величезні можливості для вдосконалення навчання, для створення умов активізації пізнавальної діяльності учнів.