Особливості технології проблемного навчання

Іскрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст

Особливості технології проблемного навчання.

Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». Тому важливо навчити учнів самостійно добувати знання. Цьому допомагає проблемне навчання. Ідея проблемного навчання знайшла відображення і в методах вивчення фізики. Такими методами є: проблемне викладання матеріалу, евристичні бесіда, частково-пошуковий та дослідницький методи. Ці методи відрізняються рівнем пізнавальної самостійності та активності учнів. Враховуючи цей рівень в практиці проблемного вивчення фізики можна виділити такі ситуації:

1. Вчитель формулює проблему і сам її вирішує.

Прикладом такої ситуації може бути проблемне вивчення матеріалу.

2. Вчитель формулює проблему, але для її рішення частково залучає учнів. Така ситуація виникає, як правило, тоді коли урок учитель будує методом евристичної бесіди.

3. Вчитель формулює проблему, а учні вирішують її самостійно.

Виконання проблемних лабораторних робіт.

4. Проблему формулюють учні, але вирішує її викладач. Ця ситуація реалізується за допомогою демонстраційного експерименту.

5. Учні самостійно ставлять і вирішують проблему. Це найбільш високий рівень пізнавальної активності учнів. Ця ситуація виникає під час розв'язання конструкторських та раціоналізаторських задач.

Таким чином при проблемному навчанні фізики всі методи навчання, які використовує вчитель направлені до самостійного осмислення нового матеріалу, до їх участі в засвоєнні понять, законів теорій. При таких умовах викладач не дає учням об'єм якоїсь інформації, а керує їх пізнавальною діяльністю.

Під час обговорення проблеми учні можуть висловлювати різні припущення, висувати ідеї, пропозиції. Часто помилкові, або і зовсім абсурдні, але ні в якому разі вчитель не повинен їх критикувати. Треба коректно вказати на помилку і підказати правильний шлях до розв'язання проблеми. Всі, хто брав участь в обговоренні, повинні бути заохочені в залежності від їх внеску в розв'язання проблеми.

Традиційне навчання, як правило, забезпечує учнів системою знань і розвиває пам'ять, але мало спрямовано на розвиток мислення, навичок самостійної діяльності. Проблемне навчання усуває ці недоліки, воно активізує розумову діяльність учнів, формує пізнавальний інтерес.

Проблемним називають навчання не тому, що весь навчальний матеріал засвоюється тільки шляхом самостійного вирішення проблем і "відкриття" нових понять. Тут є і пояснення вчителя, і репродуктивна діяльність учнів, і постановка завдань, та виконання учнями вправ. Але організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне розв'язання навчальної проблеми - характерна ознака цього навчання.

Значне місце в проблемному навчанні займає вирішення проблемних завдань. Проблемні завдання дозволяють учневі навіть зі слабкими обчислювальними навичками не тільки відчути складність фізичних явищ, але і зрозуміти їх суть, спонукати його до самостійного вирішення проблеми, її осмислення, спробувати поставити себе на місце винахідника, випробувати задоволення від інтелектуальної праці. Такі завдання дозволяють учням зіставити отриманий ними результат з раніше вивченим матеріалом, зробити висновки, замислитись.

Проблемна ситуація в педагогіці, на відміну від психології, розглядається не як стан інтелектуального напруження, пов'язаного з несподіваним "перешкодою для ходу думки", а як стан розумового утруднення, викликаного в певній навчальної ситуації, об'єктивної недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів розумової або практичної діяльності для відповіді на виниклі пізнавальний питання. Питання - Це несподіване утруднення завжди дивує, спантеличує людину і стимулює розумовий пошук.

Проблемні питання - це такі питання, за допомогою яких створюється проблема. Проблемні питання, як і проблемні задачі, є характеристикою об'єкта мислення. Питання може входити в структуру проблемної задачі, виконуючи функцію її вимоги, і виступати як відносно самостійна форма думки, як окреме проблематизованне висловлювання, що вимагає відповіді. Проблемне питання відрізняється від інформаційного тим, що воно орієнтоване на суперечливу ситуацію і спонукає до пошуку невідомого, нового знання.

У процесі вирішення проблемних ситуацій, учні самі добувають знання яких бракує для вирішення , при цьому вони проходять всі етапи наукового пізнання світу: від висування гіпотези до її перевірки, осягають логіку відкриття.

Зміст курсу фізики тобто наукові факти, поняття, закони, теорії викладені в послідовності яка сприяє проблемному навчанню, тобто сам курс фізики має навчальні проблеми, які в тексті мають вид проблемних завдань, задач та запитань. В основі кожної навчальної проблеми лежить якесь протиставлення, яке може мати об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивним протиставленням може бути протиставлення між теорією та результатами експерименту, коли теоретично можливий шлях рішення проблеми не підтверджується дослідними фактами. Наприклад; розглядаючи тему: "Будова атома", "Досліди Резерфорда. Планетарна модель атома” наштовхуємось на

протиставлення теорії Томсона та дослідів Резерфорда. Звідси випливає проблема: яка будова атома. Вчитель задає учням питання проблемного характеру і поступово підводить учнів до правильного висновку. Таким чином учні в ході активної пізнавальної діяльності вирішують проблему даного уроку.

2. Від творчого прийому до твочого уроку.

Одним із видів проблемного начання фізики, що застосовую я на своїх уроках є конкурс відео-питань. Учні готують самостійно відеозаписи деяких фізичних явищ, і на уроках узагальнення та систематизції знань пропонують :

пояснити фізичне явище;

дати відповіді на основні запитання теми, що вивчалася. Це якраз і забезпечує зв'язок набутих знань з життям.